Збірник наукових праць «Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи» визнає, що інструменти штучного інтелекту можуть використовуватися як допоміжні засоби у науковій діяльності, підготовці рукописів та редакційній роботі. Водночас використання таких інструментів має бути прозорим, відповідальним, етично виваженим і не може підміняти собою авторську, рецензентську чи редакційну відповідальність.

Ця Політика визначає правила використання інструментів штучного інтелекту авторами, рецензентами, редакторами та редакційною командою журналу.

У межах цієї Політики під інструментами штучного інтелекту розуміються генеративні та негенеративні цифрові системи, зокрема великі мовні моделі, чат-боти, системи автоматичного перекладу, генератори зображень, сервіси автоматизованого редагування, аналізу тексту, узагальнення, кодування, обробки даних чи створення візуальних матеріалів.

Ця Політика сформована з урахуванням міжнародних етичних підходів до використання інструментів штучного інтелекту в наукових публікаціях, зокрема рекомендацій COPE щодо авторства, прозорості, відповідальності та конфіденційності в редакційному процесі.

1. Загальні принципи

1.1. Використання інструментів ШІ у діяльності, пов’язаній із підготовкою, рецензуванням, редагуванням і публікацією матеріалів у журналі, допускається лише як допоміжне, а не автономне чи визначальне.

1.2. Автори, рецензенти та редактори зобов’язані забезпечувати академічну доброчесність, конфіденційність, достовірність і належну наукову якість усіх матеріалів, у підготовці або опрацюванні яких застосовувалися інструменти ШІ.

1.3. Жоден інструмент ШІ не може бути зазначений як автор або співавтор рукопису, оскільки не може взяти на себе юридичну, етичну та академічну відповідальність за зміст публікації.

1.4. Остаточна відповідальність за зміст рукопису, точність фактів, валідність даних, коректність цитування, належне посилання на джерела, відсутність плагіату, фабрикації, фальсифікації та інших порушень академічної доброчесності завжди покладається виключно на автора(-ів), а за рецензійні та редакційні рішення - виключно на людей, які здійснюють відповідні функції.

2. Використання ШІ авторами

2.1. Допустиме використання

Автор(-и) можуть використовувати інструменти ШІ для:

• мовного та стилістичного редагування тексту;
• перекладу з подальшою обов’язковою авторською перевіркою й редагуванням;
• технічного структурування тексту, формулювання підзаголовків, узагальнення чернеткових тез;
• технічної допомоги у форматуванні списку літератури, таблиць, додатків, описів, якщо автор повністю перевірив результат;
• допоміжної аналітичної підтримки, зокрема попереднього групування матеріалу, якщо всі результати були перевірені, переосмислені та науково інтерпретовані автором;
• допоміжної обробки авторських даних, коду або візуалізацій, якщо це належно описано в рукописі та не спотворює результати дослідження.

2.2. Недопустиме використання

Не допускається:

• подання до журналу тексту, повністю або переважно згенерованого інструментами ШІ без належної авторської переробки, критичної перевірки та наукового осмислення;
• використання ШІ для фабрикації, фальсифікації або підміни даних, результатів, цитат, джерел, статистичних показників, посилань, таблиць чи висновків;
• включення до рукопису вигаданих, недійсних або неперевірених бібліографічних джерел, DOI, URL, цитат чи фактів, отриманих за допомогою ШІ;
• використання ШІ для імітації наукової аргументації, створення псевдоаналізу або псевдоемпіричних результатів;
• приховування факту використання ШІ у випадках, коли таке використання мало змістовний вплив на підготовку рукопису;
• передавання до зовнішніх ШІ-сервісів персональних даних, конфіденційних, чутливих, службових або захищених авторським правом матеріалів без належних правових підстав і дозволів.

2.3. Декларування використання ШІ авторами

2.3.1. Якщо інструменти ШІ використовувалися лише для мовного редагування, перекладу, стилістичного вдосконалення або технічного структурування рукопису, автор(-и) зобов’язані зазначити це в кінці статті у розділі «Авторські декларації» або в іншому спеціально визначеному журналі розділі.

2.3.2. Якщо ШІ використовувався у дослідницькому процесі, зокрема для аналізу даних, кодування, створення або модифікації візуальних матеріалів, моделювання, класифікації, аналітичної обробки, автор(-и) зобов’язані описати таке використання у відповідному розділі рукопису, насамперед у «Методах», а за потреби також у підписах до рисунків, примітках до таблиць або в авторських деклараціях.

2.3.3. Декларація має бути конкретною та містити, наскільки це можливо:

• назву інструменту;
• модель / сервіс / постачальника;
• версію або дату доступу;
• мету використання;
• етап, на якому інструмент застосовувався.

2.3.4. Приклади коректного формулювання:

«У процесі підготовки рукопису автор(-и) використали [назва інструменту, модель, версія] виключно для мовного редагування та стилістичного вдосконалення тексту. Усі наукові положення, інтерпретації, висновки та остаточна редакція тексту належать автору(-ам), які несуть повну відповідальність за зміст статті».

«У процесі дослідження автор(-и) використали [назва інструменту, модель, версія] для допоміжної обробки / класифікації / візуалізації авторських даних. Параметри такого використання описано в розділі “Методи”. Усі результати були перевірені та інтерпретовані автором(-ами), які несуть повну відповідальність за достовірність матеріалу».

2.3.5. Якщо інструменти ШІ не використовувалися, автор(-и) може(-уть) зазначити:

«У процесі підготовки статті інструменти штучного інтелекту не використовувалися».

3. Використання зображень, рисунків, схем і візуальних матеріалів, створених ШІ

3.1. Журнал не приймає до публікації зображення, фотоілюстрації, художні візуалізації та інші подібні матеріали, згенеровані за допомогою генеративного ШІ, якщо вони не мають безпосереднього наукового обґрунтування.

3.2. Винятки можливі лише у випадках, коли:

• зображення є предметом самого дослідження;
• візуальний матеріал створено на основі верифікованих наукових даних і він має наукову, а не декоративну функцію;
• матеріал чітко позначено як створений або модифікований із використанням ШІ;
• редакція окремо погодила таке використання.

3.3. Не вважаються забороненими текстово-числові елементи, діаграми, блок-схеми, графіки та інші аналітичні візуалізації, якщо вони побудовані на основі перевірених авторських даних, належно описані в рукописі та супроводжуються відповідним розкриттям інформації про використання ШІ, якщо таке мало місце.

4. Використання ШІ рецензентами

4.1. Рецензенти не мають права завантажувати повний текст рукопису, його фрагменти, додатки, рисунки, таблиці, дані, а також текст своєї рецензії чи редакційного листування до публічних або сторонніх генеративних ШІ-сервісів.

4.2. Рецензенти не повинні використовувати генеративний ШІ для:

• аналізу рукопису по суті;
• формування наукових зауважень;
• написання, редагування або перефразування рецензії;
• рекомендації щодо прийняття, доопрацювання або відхилення рукопису.

4.3. Експертна оцінка рукопису має бути результатом власної академічної компетентності рецензента, а не автоматизованого висновку ШІ.

4.4. У разі виникнення сумнівів щодо допустимості певного інструменту рецензент повинен звернутися до редакції до початку його використання.

5. Використання ШІ редакторами та редакційною командою

5.1. Редактори та працівники редакції не мають права завантажувати до публічних або сторонніх генеративних ШІ-сервісів конфіденційні матеріали, пов’язані з рукописом, зокрема:

• подані рукописи;
• рецензії;
• супровідні листи;
• редакційне листування;
• персональні дані авторів і рецензентів;
• службову інформацію редакції.

5.2. Редакція може використовувати технічні, аналітичні або інституційно захищені цифрові інструменти для:

• попереднього технічного скринінгу рукописів;
• перевірки оформлення;
• виявлення текстових аномалій;
• підтримки редакційного адміністрування;
• пошуку потенційних рецензентів;
• контролю дотримання формальних вимог.

5.3. Будь-які такі інструменти мають допоміжний характер і не можуть замінювати собою редакційне оцінювання.

5.4. Остаточне рішення щодо рукопису - прийняття, доопрацювання або відхилення - ухвалюється виключно редактором або редакційною колегією, а не автоматизованою системою.

6. Відповідальність і реагування на порушення

6.1. У разі виявлення недекларованого або неналежного використання ШІ, що вплинуло на наукову якість, достовірність, оригінальність або етичність матеріалу, редакція має право:

• запросити пояснення від автора(-ів);
• вимагати виправлення декларації або тексту рукопису;
• повернути рукопис на доопрацювання;
• відхилити рукопис;
• ініціювати редакційне розслідування;
• після публікації - оприлюднити виправлення, редакційне повідомлення, вираз занепокоєння або відкликати статтю відповідно до політик журналу.

6.2. Якщо порушення пов’язані з рецензентом або редактором, редакція вживає внутрішніх заходів реагування відповідно до етичних політик журналу.

6.3. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів, повідомлень або скарг щодо непрозорого, неетичного чи недопустимого використання інструментів ШІ під час підготовки рукопису такі випадки розглядаються відповідно до Політики розгляду скарг щодо порушень академічної доброчесності та публікаційної етики.

7. Прикінцеві положення

7.1. Ця Політика застосовується разом із Політикою публікаційної етики, Політикою конфлікту інтересів, Політикою рецензування, Політикою щодо маніпуляцій із цитуванням та самоцитуванням, а також іншими редакційними документами журналу.

7.2. У разі сумнівів щодо допустимості конкретного способу використання ШІ автори, рецензенти або редактори повинні попередньо звернутися до редакції за роз’ясненням.

7.3. Редакція залишає за собою право оновлювати цю Політику з урахуванням розвитку міжнародних стандартів наукової комунікації та етичних рекомендацій.

7.4. У разі сумнівів авторів щодо допустимості чи недопустимості певного способу застосування ШІ у підготовці рукопису статті, рекомендовано попередньо звернутися до редакції Вісника Кафедри ЮНЕСКО за консультацією та уточненнями на вказаний e-mail: zbirnyk_od_17@ukr.net