Збірник наукових праць «Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи» дотримується принципів прозорості, академічної доброчесності та збереження цілісності наукового запису. Якщо після публікації статті виникає потреба уточнити, виправити або офіційно переглянути її статус, редакція вживає постпублікаційних заходів відповідно до характеру проблеми та з урахуванням міжнародних етичних підходів.

Ця Політика розроблена з урахуванням рекомендацій COPE щодо внесення виправлень, відкликання публікацій, оприлюднення заяв занепокоєння та інших постпублікаційних дій, спрямованих на збереження цілісності наукового запису.

Ця Політика визначає порядок внесення постпублікаційних змін до опублікованих матеріалів журналу, зокрема у формі:

• виправлення (Correction / Erratum);
• відкликання статті (Retraction);
• заяви занепокоєння (Expression of Concern).

1. Загальні принципи

1.1. Постпублікаційні зміни застосовуються з метою забезпечення точності, доброчесності, прозорості та надійності наукової комунікації.

1.2. Редакція не вносить істотні зміни до вже опублікованої статті без належного публічного повідомлення про такі зміни.

1.3. У разі потреби редакція публікує окреме редакційне повідомлення про виправлення, відкликання або заяву занепокоєння, яке пов’язується з оригінальною статтею.

1.4. Усі постпублікаційні повідомлення мають бути чітко позначені, публічно доступні, пов’язані з первинною публікацією та містити достатню інформацію для розуміння суті змін.

1.5. Рішення щодо постпублікаційних змін ухвалюються редакцією після розгляду наявних фактів, пояснень сторін, редакційних матеріалів, рецензій, за потреби - інформації від установ, де працюють автори, або інших уповноважених сторін.

2. Ініціювання розгляду

2.1. Підставою для постпублікаційного розгляду можуть бути звернення:

• автора(-ів);
• читачів;
• рецензентів;
• редакторів;
• членів редакційної колегії;
• установ, з якими пов’язані автори;
• інших осіб або організацій, які надали обґрунтовану інформацію про можливі проблеми в опублікованій статті.

2.2. Підставами для розгляду можуть бути, зокрема:

• суттєві помилки в тексті, даних, таблицях, рисунках, метаданих або авторських відомостях;
• ознаки недостовірності результатів;
• плагіат;
• дублювання публікації;
• фабрикація, фальсифікація або маніпуляція даними;
• порушення етичних вимог до дослідження;
• суттєве приховування конфлікту інтересів;
• інші обставини, що можуть впливати на наукову надійність або етичну прийнятність статті.

3. Виправлення (Correction / Erratum)

3.1. Виправлення застосовується у випадках, коли в опублікованій статті виявлено помилку або неточність, яка:

• не нівелює загалом наукову цінність статті;
• не робить її висновки повністю недостовірними;
• але потребує офіційного публічного уточнення.

3.2. Підставами для виправлення можуть бути:

• помилки в іменах авторів, афіліаціях, ORCID, контактних даних;
• помилки в назві, анотації, ключових словах, бібліографічному описі;
• технічні або редакторські помилки;
• неточності в таблицях, рисунках, цифрах, посиланнях або фрагментах тексту;
• інші помилки, які потребують корекції, але не є підставою для відкликання.

3.3. Виправлення оформлюється як окреме повідомлення редакції із чітким зазначенням:

• назви статті;
• авторів;
• суті помилки;
• виправленої інформації;
• дати публікації виправлення.

3.4. Якщо помилка виникла з вини редакції або видавця, таке повідомлення може бути позначене як Erratum. Якщо виправлення пов’язане з інформацією, поданою автором(-ами), журнал може використовувати загальне позначення Correction.

3.5. Виправлення не повинно приховувати первинний факт наявності помилки. Редакція забезпечує зв’язок між статтею та повідомленням про виправлення на сайті журналу.

4. Відкликання статті (Retraction)

4.1. Відкликання застосовується у випадках, коли стаття або її основна частина є суттєво ненадійною, недоброчесною або такою, що не повинна надалі розглядатися як частина наукового запису без відповідного застереження.

4.2. Підставами для відкликання можуть бути:

• доведена або обґрунтовано встановлена фабрикація чи фальсифікація даних;
• суттєві помилки, які роблять результати або висновки статті ненадійними;
• плагіат або значне неправомірне запозичення;
• дублююча або повторна публікація без належного розкриття;
• неетичне проведення дослідження;
• маніпуляції з авторством, рецензуванням, даними чи цитуванням;
• приховані порушення, які суттєво впливають на наукову достовірність статті;
• інші серйозні порушення публікаційної етики.

4.3. Відкликання оформлюється у вигляді окремого повідомлення редакції, яке:

• має чіткий заголовок Retraction / Відкликання статті;
• містить назву та бібліографічні дані відкликаної статті;
• пояснює причини відкликання в обсязі, достатньому для розуміння ситуації;
• зазначає, хто ініціював або ухвалив рішення про відкликання;
• містить дату публікації повідомлення.

4.4. Відкликання не означає фізичного видалення статті з вебсайту, окрім виняткових випадків, передбачених законом або пов’язаних із серйозними правовими обмеженнями. Якщо стаття відкликана, її статус має бути чітко позначений на сторінці статті та/або у файлі статті.

4.5. Відкликана стаття зберігається як частина наукового запису, але супроводжується явним повідомленням про її відкликання, щоб читачі не сприймали її як надійне джерело без відповідного контексту.

4.6. Незгода автора(-ів) із рішенням про відкликання не перешкоджає редакції ухвалити таке рішення, якщо для цього є достатні підстави.

5. Заява занепокоєння (Expression of Concern)

5.1. Заява занепокоєння застосовується у випадках, коли щодо опублікованої статті виникли серйозні й обґрунтовані сумніви, але на момент розгляду:

• редакція ще не має достатніх доказів для виправлення або відкликання;
• перевірка триває;
• відповідна установа проводить розслідування;
• отримати остаточний висновок у розумний строк неможливо.

5.2. Заява занепокоєння є тимчасовим або проміжним редакційним повідомленням, яке попереджає читачів про наявність серйозних питань щодо публікації.

5.3. Таке повідомлення має:

• чітко позначатися як Expression of Concern / Заява занепокоєння;
• містити назву та бібліографічні дані статті;
• коротко пояснювати характер сумнівів;
• зазначати, що перевірка ще триває або не завершена;
• містити дату оприлюднення.

5.4. Після завершення перевірки заява занепокоєння може:

• бути замінена виправленням;
• бути замінена відкликанням;
• бути залишена чинною з додатковим поясненням;
• бути знята, якщо сумніви не підтвердилися.

6. Порядок редакційного розгляду

6.1. Після отримання інформації про можливу проблему редакція проводить попередню оцінку звернення та визначає, чи є підстави для офіційного розгляду.

6.2. Якщо звернення є обґрунтованим, редакція може:

• звернутися до автора(-ів) за письмовими поясненнями;
• запросити додаткові матеріали, дані або документи;
• звернутися до рецензентів, редакторів або інших експертів;
• поінформувати відповідну установу автора(-ів) або звернутися до неї по роз’яснення;
• призупинити розгляд нових подань від автора(-ів), якщо це необхідно в межах етичного розслідування.

6.3. Редакція розглядає кожен випадок індивідуально, з дотриманням принципів неупередженості, конфіденційності, пропорційності та належного документування.

7. Форма та доступність постпублікаційних повідомлень

7.1. Усі повідомлення про виправлення, відкликання або заяву занепокоєння публікуються на вебсайті журналу у відкритому доступі.

7.2. Такі повідомлення мають бути чітко пов’язані з відповідною статтею через її вебсторінку, метадані, зміст випуску та, за наявності технічної можливості, DOI-інфраструктуру.

7.3. Редакція не повинна здійснювати приховану заміну опублікованих файлів без позначення факту оновлення.

7.4. Якщо журнал технічно використовує DOI та відповідні сервіси індексації, редакція прагне належним чином відображати постпублікаційні зміни в метаданих публікації.

8. Зв’язок з іншими політиками журналу

8.1. Ця Політика застосовується разом із Політикою публікаційної етики, Політикою конфлікту інтересів, Політикою рецензування, Політикою щодо маніпуляцій із цитуванням та самоцитуванням, Політикою застосування ШІ та іншими редакційними документами журналу.

8.2. У випадках, не врегульованих цією Політикою, редакція керується загальновизнаними міжнародними етичними рекомендаціями у сфері наукового видавництва.

8.3. Підставою для ініціювання постпублікаційного перегляду матеріалу може бути обґрунтована скарга, повідомлення або інше звернення щодо можливого порушення академічної доброчесності чи публікаційної етики, розглянуте відповідно до Політики розгляду скарг щодо порушень академічної доброчесності та публікаційної етики.