Політика рецензування

1. Загальні положення

Збірник наукових праць «Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи» застосовує рецензування як обов’язковий інструмент наукової експертизи, редакційного відбору та забезпечення академічної якості публікацій. Політика рецензування визначає модель, принципи, етапи, строки та процедурні правила експертного оцінювання рукописів, поданих до журналу.

Рецензування в журналі здійснюється з дотриманням принципів: об’єктивності, незалежності, фаховості, доброчесності, конфіденційності, неупередженості, належного документування всіх етапів розгляду рукопису та недопущення конфлікту інтересів.

Редакційні рішення щодо рукопису ухвалюються на підставі його наукової якості, відповідності профілю журналу, академічної доброчесності, актуальності теми, методологічної коректності та змісту рецензентських висновків.

Рецензування в журналі здійснюється на засадах об’єктивності, професійної доброчесності, конфіденційності, недискримінації та рівного ставлення. Рецензент повинен оцінювати рукопис виключно за його науковою якістю, актуальністю теми, методологічною обґрунтованістю, логікою викладу та відповідністю профілю журналу, не допускаючи упередженого ставлення до автора(-ів) за будь-якими неакадемічними ознаками. Детальні засади визначені в Політиці щодо недискримінації та рівного ставлення.

Політика рецензування журналу сформована з урахуванням рекомендацій COPE, WAME та принципів Transparency and Best Practice in Scholarly Publishing. Рецензування в журналі ґрунтується на незалежності експертного оцінювання, конфіденційності, академічній доброчесності, відсутності конфлікту інтересів і змістовній оцінці рукопису, а не на формальних показниках чи очікуваних метриках.

2. Модель рецензування та термінологія

Журнал використовує модель подвійно анонімізованого рецензування (double-anonymized peer review; у традиційному вжитку - double-blind peer review).

У розумінні цієї Політики це означає, що:

особи авторів не розкриваються рецензентам;
особи рецензентів не розкриваються авторам;
комунікація між авторами та рецензентами здійснюється лише через редакцію;
рецензії та імена рецензентів за загальним правилом не публікуються;
рецензування здійснюється до публікації рукопису;
редакційне рішення ухвалюється редактором на підставі не менше ніж двох незалежних експертних висновків, якщо інше прямо не передбачено цією Політикою.

Для уникнення неоднозначності журнал у публічному описі процесу використовує саме формулювання «подвійно анонімізоване рецензування (double-anonymized peer review)».

3. Які матеріали підлягають рецензуванню

Обов’язковому зовнішньому рецензуванню підлягають усі наукові матеріали, що претендують на публікацію як результати наукового дослідження, зокрема:

наукові статті;
оглядові статті;
інші наукові тексти, якщо редакція визнає необхідним проведення для них повноцінного peer review.

Не підлягають обов’язковому зовнішньому рецензуванню редакційні повідомлення, звернення редакції, анонси, інформаційні матеріали, технічні огляди сайту, привітання, некрологи та інші матеріали ненукового або службового характеру. Рішення щодо таких матеріалів ухвалюється редакцією в межах редакційного контролю.

4. Етапи розгляду рукопису

4.1. Первинний редакційний скринінг

Після надходження рукопису редакція проводить первинну перевірку, яка охоплює:

відповідність тематиці та профілю журналу;
відповідність технічним вимогам до оформлення;
наявність усіх обов’язкових структурних елементів;
перевірку на ознаки порушення академічної доброчесності;
перевірку повноти супровідних документів і декларацій;
за потреби - попередню оцінку етичних ризиків, конфлікту інтересів, наявності належних дозволів або пояснень.

На цьому етапі рукопис може бути:

прийнятий до зовнішнього рецензування;
повернутий автору для технічного доопрацювання;
відхилений без направлення на зовнішнє рецензування (desk rejection), якщо він явно не відповідає профілю журналу, базовим вимогам академічної якості або етичним стандартам.

Первинний редакційний скринінг зазвичай триває до 10 робочих днів від дати надходження рукопису.

4.2. Добір і призначення рецензентів

Для кожного рукопису призначаються щонайменше два незалежні рецензенти.

Рецензенти добираються редакцією з урахуванням:

наукової компетентності у відповідній галузі;
наявності актуальних публікацій або дослідницького досвіду за тематикою рукопису;
відсутності конфлікту інтересів;
інституційної та професійної незалежності від автора(ів);
здатності надати аргументований експертний висновок у встановлений строк.

Журнал віддає перевагу рецензентам, які мають науковий ступінь і/або підтверджений досвід досліджень за тематикою поданого рукопису.

Як правило, рецензент не повинен:

працювати в тій самій установі, що й автор;
перебувати у відносинах прямого підпорядкування з автором;
бути співавтором публікацій з автором за останні роки;
мати особистий, професійний, фінансовий чи інший інтерес у результаті редакційного рішення.

Редакція має право залучати як зовнішніх незалежних експертів, так і членів редакційної колегії, якщо це не порушує принципів незалежності, конфіденційності та неупередженості. Водночас для рукописів, що потребують повноцінної зовнішньої експертизи, пріоритет надається зовнішнім рецензентам, не пов’язаним з авторами та редакційним рішенням щодо рукопису.

4.3. Конфлікт інтересів і заміна рецензента

До початку рецензування запрошений рецензент повинен підтвердити:

свою фахову компетентність щодо теми рукопису;
відсутність конфлікту інтересів;
готовність дотримуватися конфіденційності та строків рецензування.

У разі виявлення реального, потенційного або такого, що може сприйматися як значущий, конфлікту інтересів рецензент зобов’язаний відмовитися від рецензування та невідкладно повідомити про це редакцію.

У такому випадку редакція призначає іншого рецензента без розкриття ідентичності попереднього рецензента автору.

5. Порядок проведення рецензування

Рукопис, прийнятий до зовнішнього рецензування, надсилається рецензентам в анонімізованому вигляді разом із формою рецензії та критеріями оцінювання.

Рецензент оцінює рукопис, зокрема, за такими параметрами:

відповідність тематиці журналу;
актуальність і наукова новизна;
теоретична та/або практична значущість;
чіткість постановки проблеми та мети;
методологічна коректність;
логічність викладу;
обґрунтованість висновків;
якість джерельної бази;
дотримання етичних стандартів;
мовна та академічна якість тексту.

Рецензія має бути аргументованою, професійною, коректною за тоном, конкретною та придатною для використання редакцією й автором у процесі доопрацювання рукопису.

Редакція не приймає формальних, надмірно коротких, шаблонних або необґрунтованих рецензій як достатню основу для ухвалення рішення.

6. Строки рецензування

Стандартний строк підготовки однієї рецензії, як правило, становить до 21 календарного дня з моменту підтвердження рецензентом згоди на рецензування.

За мотивованої необхідності редакція може погодити розумне продовження строку. Якщо рецензент не може надати висновок у прийнятний строк, редакція має право замінити його іншим експертом.

Для рукописів, направлених на зовнішнє рецензування, перше редакційне рішення зазвичай ухвалюється в межах 5-8 тижнів після завершення первинного скринінгу, залежно від доступності рецензентів, складності рукопису та потреби у додатковій експертизі.

Журнал не практикує формального «експрес-рецензування», яке не забезпечує належної незалежної наукової оцінки рукопису.

7. Мінімальна кількість рецензій та підстави для рішення

Для ухвалення рішення щодо публікації рукопису необхідно мати не менше двох незалежних рецензій.

У разі якщо:

висновки рецензентів істотно розходяться;
одна з рецензій є неповною, необґрунтованою або викликає сумнів щодо якості експертизи;
виникають етичні застереження;
рукопис потребує додаткової спеціалізованої оцінки,

редакція призначає додаткового, третього рецензента або передає матеріал на розгляд уповноваженому редактору чи редакційній колегії без порушення принципу незалежності.

Фінальне рішення не може ґрунтуватися лише на формальному факті надходження рецензій; воно має базуватися на змісті, якості та аргументованості експертних висновків.

8. Можливі редакційні рішення

За результатами рецензування редакція може ухвалити одне з таких рішень:

прийняти рукопис до публікації без змін;
прийняти рукопис за умови незначного доопрацювання;
направити рукопис на суттєве доопрацювання з повторним розглядом;
направити рукопис на повторне рецензування;
відхилити рукопис.

Автору надсилається редакційне повідомлення з узагальненим рішенням та рецензійними зауваженнями в анонімізованому вигляді.

9. Доопрацювання рукопису автором

Якщо рукопис потребує доопрацювання, автор повинен у встановлений редакцією строк подати:

доопрацьований текст рукопису;
окремий лист-відповідь на зауваження рецензентів і редакції із чітким поясненням, які зміни внесено, а з якими зауваженнями автор не погоджується і чому.

Строк доопрацювання зазвичай становить:

до 14 календарних днів для незначних правок;
до 30 календарних днів для суттєвого доопрацювання,

якщо інший строк не погоджено редакцією.

Кількість раундів рецензування залежить від характеру зауважень, якості доопрацювання рукопису та редакційного рішення. У звичайній практиці журналу рукопис проходить один-два раунди рецензування. У виняткових випадках, якщо рукопис потребує додаткової експертизи, перевірки суттєвих доопрацювань або усунення серйозних наукових чи етичних застережень, редакція може призначити додатковий раунд рецензування.

Суттєво доопрацьований рукопис, як правило, повторно направляється щонайменше одному з попередніх рецензентів або іншому незалежному експерту.

10. Права та обов’язки рецензентів

Рецензент зобов’язаний:

надавати об’єктивний, добросовісний і аргументований висновок;
дотримуватися конфіденційності всіх матеріалів;
не використовувати зміст рукопису у власних інтересах;
не передавати рукопис третім особам без дозволу редакції;
повідомляти редакцію про будь-які ознаки плагіату, фабрикації, фальсифікації, маніпулятивного цитування, неетичного використання джерел або інші порушення;
утримуватися від принизливих, образливих або дискримінаційних висловлювань у рецензії;
не вимагати безпідставного цитування власних праць, праць своєї установи або журналу.

Рецензент має право:

відмовитися від рецензування за відсутності належної компетентності або часу;
звернутися до редакції за уточненням критеріїв чи процедури;
рекомендувати залучення додаткової експертизи, якщо цього потребує характер рукопису.

11. Права та обов’язки авторів у процесі рецензування

Автор має право:

отримати редакційне рішення та анонімізовані рецензійні зауваження;
подати вмотивовану відповідь на зауваження рецензентів;
звернутися до редакції з аргументованим проханням про повторний розгляд, якщо вважає, що рішення ухвалено з процедурним порушенням або на підставі явно необґрунтованої рецензії.

Автор зобов’язаний:

подавати рукопис у належній для рецензування формі;
брати участь у доопрацюванні добросовісно та в розумний строк;
не намагатися встановити особу рецензента;
не вступати у прямий контакт з рецензентом щодо рукопису поза редакційною процедурою.

12. Рукописи редакторів, членів редакційної колегії та інших осіб, пов’язаних із редакційними рішеннями

Рукописи, авторами або співавторами яких є головний редактор, члени редакційної колегії або інші особи, залучені до ухвалення редакційних рішень, проходять рецензування за спеціальною процедурою незалежного розгляду.

У таких випадках:

відповідна особа повністю усувається від усіх етапів розгляду власного рукопису;
рукопис передається іншому уповноваженому редактору;
призначаються незалежні рецензенти, не пов’язані з автором;
фінальне рішення ухвалюється без участі автора-редактора;
редакція документує застосування цієї спеціальної процедури.

13. Прозорість редакційної історії рукопису

Журнал забезпечує документування всіх основних етапів розгляду рукопису.

Для кожного рукопису в редакційній системі фіксуються, зокрема:

дата надходження;
дата завершення первинного скринінгу;
дата направлення на рецензування;
дата отримання кожної рецензії;
дата першого редакційного рішення;
кількість раундів рецензування та доопрацювання;
дати подання доопрацьованих версій;
дата остаточного прийняття;
дата публікації.

Для опублікованих статей журнал прагне забезпечити відображення в метаданих або на сторінці статті щонайменше таких дат: Received / Accepted / Published.

За наявності технічної можливості також може бути відображена кількість раундів рецензування.

14. Конфіденційність

Усі матеріали, подані на рецензування, розглядаються як конфіденційні документи. Редакція, рецензенти та інші залучені особи не мають права розголошувати інформацію про рукопис, хід його розгляду, зміст рецензій або редакційні рішення, окрім випадків, прямо передбачених політиками журналу, законодавством або належною процедурою розслідування порушень публікаційної етики.

15. Скарги, апеляції та повторний розгляд

У разі незгоди з редакційним рішенням автор може подати мотивовану апеляцію до редакції. Апеляція повинна:

стосуватися суті рецензій або процедурних порушень;
містити конкретні аргументи;
не містити образ, тиску чи спроб позапроцедурного впливу на редакцію.

Апеляції розглядаються редакцією, а за потреби - із залученням іншого редактора, додаткового рецензента або редакційної колегії. Подання апеляції не означає автоматичного перегляду позитивного чи негативного рішення; питання вирішується за суттю на підставі аргументів і редакційних матеріалів.

Звернення та скарги, що стосуються порушення принципів незалежного рецензування, конфіденційності, неупередженості або етичної поведінки рецензентів, розглядаються відповідно до Політики розгляду скарг щодо порушень академічної доброчесності та публікаційної етики.

16. Заключні положення

Ця Політика застосовується у звязку з іншими політиками збірника.

Подання рукопису до журналу означає згоду автора(ів) із цією Політикою рецензування.