ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ВВНЗ  В УМОВАХ СУЧАСНОЇ ВІЙНИ

Андрій Вітченко

doi:10.35387/od.2(26).2024.56-71

Андрій Вітченко Національний університет оборони України https://orcid.org/0000-0002-1694-401X

DOI: https://doi.org/10.35387/od.2(26).2024.56-71

Анотація

Пропоновану статтю присвячено розкриттю сутності, структури й основних проблем професіоналізації викладачів ВВНЗ в умовах сучасної російсько-української війни, визначенню перспективних підходів до їх розв’язання у системі неперервної професійної освіти. Проведений критичний аналіз наукових джерел виявив суттєві розходження в поглядах на структуру і цільову спрямованість професіоналізації викладачів, простежено негативні тенденції щодо її формалізації, звуження до окремих етапів (рівнів) професійної підготовки, що суперечить засадничому принципу неперервності. Для подолання наявних недоліків запропоновано розглядати професіоналізацію як цілеспрямований процес неперервного професійного зростання викладача, опанування нових професійно важливих якостей, досягнення більш високого рівня професійної підготовки. Розроблено модель професіоналізації викладача вищої військової школи, що узгоджує основні етапи (компетентнісно орієнтований, інноваційно-пошуковий, рефлексивно-творчий) з рівнями педагогічної кваліфікації (компетентність, професіоналізм, майстерність). Окрему увагу зосереджено на тому, що перехід від етапу до етапу та професійне зростання від рівня до рівня відбувається внаслідок цілеспрямованого та успішного розвитку викладача, який набуває при цьому якісно нових особистісно і професійно важливих якостей – самокерованість, досвідченість, інноваційність, ніціативність, рефлексивність, прогностичність, натхненність тощо. Проаналізовано результати емпіричного дослідження, проведеного з метою вивчення реального стану, наявних проблем і перспектив удосконалення системи професійного розвитку викладачів ВВНЗ в умовах воєнного стану. Отримані результати засвідчили наявність цілої низки обʼєктивних і субʼєктивних чинників, які негативно позначаються на персональному ставленні до професії і самооцінці, внутрішній мотивації, якості викладання. Звідси дійшли висновків щодо нагальності цілеспрямованого вдосконалення цього процесу з метою подолання надмірної директивності в управлінні, посилення соціально-психологічного супроводу, підвищення суб’єктності офіцерів, які обіймають науково-педагогічні посади у військових вишах. Чинна система професійного розвитку викладачів ВВНЗ потребує належного структурування (етапи, рівні) і технологічного забезпечення для кожного структурного компонента (критерії оцінювання, діагностичний інструментарій). Для усунення виявлених проблем запропоновано урізноманітнити види і форми професійної підготовки, відійти від формально-процесного та впровадити рейтинговий підхід до оцінювання ефективності професіоналізації, синхронізувати її із кар’єрним зростанням, осучаснити традиційні прийоми зовнішньої мотивації і стимулювання професорсько-викладацького складу військових вишів, покращення професійного відбору офіцерів до підготовки в ад’юнктурі, впровадження дієвих механізмів забезпечення якості професійної підготовки майбутніх військових викладачів (селекція, змагальність, рейтингування, конкурсний підхід до призначення на викладацькі посади тощо).

Ключові слова: військовий викладач; вища військова школа; проблеми професіоналізації; російсько-українська війна; система неперервної професійної освіти.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Аніщенко, О. В. (2022). Професіоналізація педагогічного персоналу у сфері освіти дорослих: методичний концепт. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. 2 (22). 24–37. https://doi.org/10.35387/od.2(22).2022.24-37

Вітченко, А. А., & Вітченко, А. Ю. (2017). Проектування професіограми викладача вищої школи для системи неперервної педагогічної освіти. Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 55. 174–180.

Вітченко, А.О., Осьодло, В.І., & Поздишев, С.О. (2019). Військова андрагогіка: навч. посіб. Київ: НУОУ. 280 с.

Гончаренко, С. У. (1997). Український пед. словник. Київ: Либідь. 375. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/106820/

Гузій, Н. В. (2004). Педагогічний професіоналізм: історико-методологічні та теоретичні аспекти: монографія. Київ: НПУ імені М.П. Драгоманова. 243.

Драч, І.І., & Скиба, Ю.А. (2023). Теоретичні основи і механізми розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України у контексті розширення інституційної автономії та в умовах воєнного стану. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 5 (1). 1–7. https://doi.org/10.37472/v.naes.2023.5142

Енциклопедія освіти. (2008). Київ: Юрінком Інтер. 1040.

Зязюн, І.А. (ред.). (1997). Педагогічна майстерність: [підруч.]. Київ: Вища шк. 349.

Клімова, Г. П. (2020). Професійне становлення викладача вищої школи як інноваційної особистості. Стратегія розвитку Харківської області на період 2021–2027 років: зб. матеріалів круглого столу (м. Харків, 23 січня 2020 р.). Харків: НДІ ПЗІР НАПрН України. 47–52.

Лапшина, В. Л. (2005). Професіоналізація: сутність та структура поняття. Український соціум. 2-3. 54–58.

Наказ МОН України. (2021, 11 травня, № 520). Про затвердження стандарту вищої освіти за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки для другого (магістерського) рівня вищої освіти. https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennya-standartu-vishoyi-osviti-za-specialnistyu-011-osvitni-pedagogichni-nauki-dlya-drugogo-magisterskogo-rivnya-vishoyi-osviti

Одарченко, В. І. (2023). Професійний розвиток науково-педагогічних працівників в умовах воєнного стану. Вісник науки та освіти. 8 (14). 714–723. https://doi.org/10.52058/2786-6165-2023-8(14)-714-723

Опитувальник на тему «Проблеми професійного розвитку викладача ВВНЗ в умовах воєнного стану». https://docs.google.com/forms/d/1ZZXLQkn5qs8J15lXrnTYzRY_JOqPdRWD6wR6uUb2e2Y/edit?pli=1

Петренко, Л.М. (2022). Професійний розвиток викладачів закладів професійної освіти в умовах воєнного стану: методичний аспект. Методичний вісник професійно-технічної освіти Чернівеччини. 2. 18–22.

Семенова, О.Ю. (2020). Професіоналізація особистості й функцій науково-педагогічної діяльності сучасного викладача в контексті андрагогічної парадигми. Вісник Запорізького національного університету. Серія: Педагогічні науки. 1 (34). 29–34. https://doi.org/10.26661/2522-4360-2020-1-04

Скиба, Ю. (ред.). (2020). Теоретичні основи розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України у контексті розширення інституційної автономії: препринт (аналітичні матеріали) (І частина); авт. кол.: О. Жабенко, В. Муромець, І. Регейло, Ю. Скиба, Г. Чорнойван, О. Ярошенко. Київ: ІВО НАПН України. 113.

Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (2015). Київ : ТОВ «ЦС». 32.

Тимишин, Д.О., & Заміщак, М.І. (2022). Професіоналізація у закладі вищої освіти як процес самоактуалізації педагога-словесника. Перспективи та інновації науки. Серія: Педагогіка. 2022. 4 (9). 310–319. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2022-4(9)-310-319

Харламенко, В., & Гузенко, О. (2021). Теоретико-методологічний аналіз сучасних тенденцій професіоналізації майбутніх педагогів. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2 (106). 377–388. https://doi.org/10.24139/2312-5993/2021.02/377-388

References (translated and transliterated)

Anishchenko, O.V. (2022). Profesionalizatsiia pedahohichnoho personalu u sferi osvity doroslykh: metodychnyi kontsept. Osvita doroslykh: teoriia, dosvid, perspektyvy. 2 (22). 24–37. https://doi.org/10.35387/od.2(22).2022.24-37 [in Ukrainian].

Drach, I.I., & Skyba, Yu.A. (2023). Teoretychni osnovy i mekhanizmy rozvytku naukovo-pedahohichnoho potentsialu universytetiv Ukrainy u konteksti rozshyrennia instytutsiinoi avtonomii ta v umovakh voiennoho stanu. Visnyk Natsionalnoi akademii pedahohichnykh nauk Ukrainy. 5 (1). 1–7. https://doi.org/10.37472/v.naes.2023.5142 [in Ukrainian].

Entsyklopediia osvity (2008). Kyiv : Yurinkom Inter. 1040 [in Ukrainian].

Honcharenko, S.U. (1997). Ukrainskyi ped. slovnyk. Kyiv : Lybid. 375 [in Ukrainian].

Huzii, N.V. (2004). Pedahohichnyi profesionalizm : istoryko-metodolohichni ta teoretychni aspekty : monohrafiia. Kyiv : NPU imeni M.P. Drahomanova. 243 [in Ukrainian].

Kharlamenko, V., & Huzenko, O. (2021). Teoretyko-metodolohichnyi analiz suchasnykh tendentsii profesionalizatsii maibutnikh pedahohiv. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii. 2 (106). 377–388. https://doi.org/10.24139/2312-5993/2021.02/377-388 [in Ukrainian].

Klimova, H.P. (2020). Profesiine stanovlennia vykladacha vyshchoi shkoly yak innovatsiinoi osobystosti. Stratehiia rozvytku Kharkivskoi oblasti na period 2021–2027 rokiv : zb. materialiv kruhloho stolu (m. Kharkiv, 23 sichnia 2020 r.). Kharkiv : NDI PZIR NAPrN Ukrainy. 47–52 [in Ukrainian].

Lapshyna, V.L. (2005). Profesionalizatsiia: sutnist ta struktura poniattia. Ukrainskyi sotsium. 2-3. 54–58 [in Ukrainian].

Nakaz MON Ukrainy (11.05.2021 № 520). Pro zatverdzhennia standartu vyshchoi osvity za spetsialnist 011 Osvitni, pedahohichni nauky dlia druhoho (mahisterskoho) rivnia vyshchoi osvity. https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennya-standartu-vishoyi-osviti-za-specialnistyu-011-osvitni-pedagogichni-nauki-dlya-drugogo-magisterskogo-rivnya-vishoyi-osviti [in Ukrainian].

Odarchenko, V. I. (2023). Profesiinyi rozvytok naukovo-pedahohichnykh pratsivnykiv v umovakh voiennoho stanu. Visnyk nauky ta osvity. 8 (14). 714–723. https://doi.org/10.52058/2786-6165-2023-8(14)-714-723 [in Ukrainian].

Opytuvalnyk na temu «Problemy profesiinoho rozvytku vykladacha VVNZ v umovakh voiennoho stanu». https://docs.google.com/forms/d/1ZZXLQkn5qs8J15lXrnTYzRY_JOqPdRWD6wR6uUb2e2Y/edit?pli=1 [in Ukrainian].

Ziaziun, I.A. (red.). (1997). Pedahohichna maisternist: [pidruch.]; Kyiv: Vyshcha shk. 349 [in Ukrainian].

Petrenko, L.M. (2022). Profesiinyi rozvytok vykladachiv zakladiv profesiinoi osvity v umovakh voiennoho stanu: metodychnyi aspekt. Metodychnyi visnyk profesiino-tekhnichnoi osvity Chernivechchyny. 2. 18–22 [in Ukrainian].

Semenova, O.Yu. (2020). Profesionalizatsiia osobystosti y funktsii naukovo-pedahohichnoi diialnosti suchasnoho vykladacha v konteksti andrahohichnoi paradyhmy. Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu. Seriia : Pedahohichni nauky. 1 (34). 29–34. https://doi.org/10.26661/2522-4360-2020-1-04 [in Ukrainian].

Skybа, Yu. (2020). Teoretychni osnovy rozvytku naukovo-pedahohichnoho potentsialu universytetiv Ukrainy u konteksti rozshyrennia instytutsiinoi avtonomii: preprynt (analitychni materialy) (I chastyna); avt. kol.: O. Zhabenko, V. Muromets, I. Reheilo, Yu. Skyba, H. Chornoivan, O. Yaroshenko. Kyiv: IVO NAPN Ukrainy. 113 [in Ukrainian].

Standarty i rekomendatsii shchodo zabezpechennia yakosti v Yevropeiskomu prostori vyshchoi osvity (2015). Kyiv: TOV «TsS». 32 [in Ukrainian].

Tymyshyn, D.O., & Zamishchak, M.I. (2022). Profesionalizatsiia u zakladi vyshchoi osvity yak protses samoaktualizatsii pedahoha-slovesnyka. Perspektyvy ta innovatsii nauky. Seriia: Pedahohika. 2022. 4 (9). 310–319. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2022-4(9)-310-319 [in Ukrainian].

Vitchenko, A.A., & Vitchenko, A.Yu. (2017). Proektuvannia profesiohramy vykladacha vyshchoi shkoly dlia systemy neperervnoi pedahohichnoi osvity. Zbirnyk naukovykh prats Viiskovoho instytutu Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. 55. 174–180 [in Ukrainian].

Vitchenko, A.O., Osodlo, V.I., & Pozdyshev, S.O. (2019). Viiskova andrahohika : navch. posib. Kyiv : NUOU. 280 [in Ukrainian].